ПОВЕДІНКА НА ЛЬОДУ
На водоймах безпечним вважається лід (за температури повітря нижче 0 °С):
-
для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше ніж 5–7 см;
-
для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше ніж 15 см, за масового катання на ковзанах — 25 см;
-
для переправи вантажного автомобіля — 35–55 см, трактора — 40–60 см.
Міцним льодом вважають прозорий лід із синюватим або зеленуватим відтінком за товщини 12 см.
Міцність льоду пропонують перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то виходити на лід заборонено. Не можна перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Пересуваючись по льоду, треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, траву та ін.). Не можна виходити на лід у нічний час.
Під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5–6 метрів один від одного й уважно стежити за тим, хто іде попереду.
Переходити водойми на лижах дозволено тільки після перевірки міцності льоду. З метою забезпечити безпеку під час пересування на лижах по льоду необхідно відстебнути кріплення лиж, зняти петлі лижних палок з кистей рук, наплічник тримати на одному плечі.
Кататися на ковзанах дозволено тільки на спеціально обладнаних катках.
Суворо заборонено кататися на льоду дітям без нагляду дорослих або самостійно виходити на лід.
Надання допомоги людині, яка провалилась під лід
Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Надаючи допомогу людині, не можна рухатися до неї в повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого потрібно наближатися лежачи, розкинувши руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та ін. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку мотузкою за щось на березі чи за край криги, той хто надає допомогу, повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім той, хто надає допомогу, відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого.
Надаючи допомогу в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовують спеціальні засоби — рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра.
Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 осіб лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг тощо.
Медична допомога людині, яка провалилася під лід і врятована, повинна бути спрямована на запобігання подальшого переохолодження та зігрівання.
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера
Широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне — пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
НОВОРІЧНІ ТА РІЗДВЯНІ СВЯТА
Незабаром настануть новорічні свята, які принесуть у кожну оселю радість та сподівання на кращі зміни в житті. Щоб свято не затьмарило лихо пожежі, а ще гірше — втрата близької людини, необхідно дотримувати правил безпеки.
Правила пожежної безпеки
· Пожежній безпеці ялинки слід приділити особливу увагу. Адже Новий рік — це свічі, хлопавки й вогні, а ялинки, на жаль, дуже добре горять. Штучні при цьому ще й виділяють отруйні речовини, швидко плавляться й «розтікаються», а отже, ліквідувати загоряння буде складніше. Щоб ялинка приносила тільки радість, установлювати її треба подалі від опалювальних приладів і джерел відкритого вогню (камінів, газових плит).
· На ялинку не можна встановлювати свічі й бенгальські вогні, особливо в поєднанні з ватяним «снігом» і паперовими іграшками. Обираючи штучну ялинку, безпечніше віддати перевагу моделям, що мають протипожежну пропитку (ця інформація вказується на упаковці).
· Слід дотримувати правил електробезпеки. Для прикрашання ялинки не можна використовувати несправні й не сертифіковані електроприлади. Діти не повинні мати доступ до проводів і розеток.
· Щоб ялинка не могла перекинутися й поранити дитину, вона повинна бути правильно зібрана й надійно встановлена, а іграшки рівномірно на ній розподілені. Збирати штучну ялинку потрібно відповідно до інструкції, і в процесі встановлення/складання ялинки, не рекомендовано підпускати до неї дітей. У кімнаті, де стоїть ялинка, малята повинні знаходитися тільки під наглядом дорослих. Для дитячої безпеки ялинку краще прикрасити легкими прикрасами, які не б’ються — бантами, шишками, кулями зі склопластику тощо.
Правила безпеки користування піротехнічними засобами
· Купуючи піротехнічні вироби, обов’язково ознайомтеся з інструкцією, що має супроводжувати кожен виріб. Якщо немає інформації щодо використання, то виріб є не сертифікованим, тому користуватися ним небезпечно.
· Перевірте термін зберігання виробу. Його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити. Сьогодні торгівля пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, переважно китайського, корейського і, частково, вітчизняного виробництва. На багатьох подібних виробах зазначені вікові обмеження.
· Ті, які не призначені для використання дітьми молодше 16 чи 18 років, купувати не слід. Обов’язково перевірте, чи не пошкоджена упаковка виробу, чи не має пошкоджень сам виріб.
· Щоб запобігти неприємним наслідкам від «спілкування» з піротехнічними виробами, слід пам’ятати і дотримувати правил пожежної безпеки під час використання піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет заборонено проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок.
· Піротехніку не можна зберігати поблизу приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не слід носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також перебувати в нетверезому стані.
· Щоб запобігти жахливих наслідків від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони, жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до чиїх рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум’я хлопавки досягає декількох десятків сантиметрів.
Отже, як бачимо, основні правила пожежної безпеки прості і не потребують великих матеріальних витрат. Треба буде уважно вивчити їх, адже знання та дотримання цих правил є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення від свята, яке принесе благополуччя та радість до вашої оселі.
Правила безпеки під час проведення
масових заходів
Найбільша небезпека в місцях скупчення великої кількості людей — масова паніка та втеча натовпу. У натовпі люди змінюються. Охоплені панікою, вони думають тільки про власний порятунок. Паніка може виникнути під час пожежі, бійки, аварії. Це може трапитись навіть у разі вимкнення світла. Всіма засобами боріться з панікою.
Поведінка під час виникнення паніки
· Не робіть різких рухів, не бігайте, не галасуйте. Головне — не дозволяйте емоціям скувати вашу волю та відібрати всіляку можливість діяти розумно і цілеспрямовано. Необхідно, щоб голова була ясною.
· Звільніться від довгого шарфа, щоб уникнути задушення.
· Застебніть на одязі всі ґудзики та «блискавки», щоб ні за що в натовпі не зачепитися.
· Руки завжди тримайте вільними, зігнутими в ліктях та притисненими до тіла.
· Не чіпляйтеся за дерева, стовпи, огорожі, щоб не зламати руки.
· Міцно тримайтеся на ногах, уникайте падіння.
· Впавши на землю, скрутіться в клубок «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю.
· Опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися. Встаючи, підтягніть до себе руки та ноги, різко підніміться вперед та вгору.
· У натовпі захищайте груди піднятими ліктями.
· Ніколи не намагайтеся йти проти натовпу, вибирайтеся з нього вздовж напрямку руху. Небезпечними є вітрини, ґрати, стовпи, дерева — усе нерухоме.
Не можна:
· чіплятися руками за щось;
· намагатися підняти речі, що впали на землю.
Треба:
· застібнутися;
· викинути сумку, парасольку;
руки повинні бути вільними.
Як забавляти діток взимку?
Зима – це не лише казкова пора року, а й чудова можливість розважитись разом із дітьми. В час канікул та сніжного царства можна весело провести час на вулиці, використавши свою фантазію.
Щоб створити справжні пригоди для дітей, треба небагато – всього лиш знайти для цього час. Під час зимових прогулянок можна зробити безліч чудових фотографій, які ви залюбки розглядатимете згодом.
А ще можете закликати ваших друзів з дітьми. Поки малеча бавиться та розважається, ви можете з друзями попивати гарячий чай з термосу та спостерігати за радісними обличчями своїх дітей.
А ігор зимою можна придумати чимало. Але перед виходом на зимову прогулянку не забудьте тепло одягнути дитину і себе. Щоб потім не пожинати плоди такої необережності.
Сніжки
Найпоширенішою зимовою розвагою, напевно, є гра в сніжки. Можна зробити масові бої, або тематичні, а можна спробувати влучати в мішень. Так ви повправляєтесь і у влучності. Або ж, якщо у вас назбиралось четверо і більше дітлахів, то можете поділити їх на команди і влаштувати змагання. Завдання просте: двоє дітей кидають сніжки, а інші ловлять їх у відерко. Чия команда більше наловила сніжок, ті і перемогли.
Чиї сліди?
Захопливою пригодою буде, якщо ви відправитеся з дитиною в зимовий ліс, або парк та видивлятиметесь сліди на снігу. Дитині весело буде впізнавати сліди різних тваринок та пташок.
Сліди сніжної людини
А хто сказав, що загадкові сліди не може залишати сама дитина? Зробіть з картону, чи пластмаси лапи сніжної людини та одягніть їх поверх зимового взуття дитині. Так і відправляйтесь на прогулянку.
Вовки
Вовча зграя старається ходити слід у слід, щоб не залишати за собою багато відміток. Тому можете пограти з дитиною в доганяли, але з умовою, що треба попадати ногами слід у слід.
Заморожені бульбашки
Якщо на вулиці -7 і більше, сам час показати дитині нове диво – заморожені бульбашки. Вам знадобляться звичайні мильні бульбашки, куплені в магазині, або зроблені самостійно з мильного розчину. Як тільки ви на морозі видуєте кілька бульбашок, вони вмить почнуть покриватись інеєм та перетворюватись на сніжинку. Коли ж бульбашка падає на підлогу, то розбивається тисячами заморожених сніжинок.
Пошук скарбів
В таку гру можна бавитись в будь-яку пору року, проте в залежності від віку, взимку її можна ускладнювати різноманітними завданнями, на кшталт завдань на міткість із сніжинками. Приз, наприклад, шоколадку, загорніть так, щоб вона не змокла та заховайте у снігу. Нехай діти спробують знайти свій скарб, а ви лиш підказуйте: холодно, чи тепло.
Сніговий замок
Діти залюбки майструють замок з піску. З не меншим захватом вони це робитимуть із снігу. Краще користуватись відерком для побудови стін, щоб руки не сильно мерзли. Але не забудьте попіклуватись про запас гарячого чаю в термосі і кілька запасних сухих рукавичок.
Малюнки на снігу
Якщо використати звичайні акварельні фарби, то ними можна малювати навіть на снігу. Підійдуть також харчові фарби, розбавлені водою. Розбризкуючи їх на снігу, вийдуть чудові малюнки. А якщо заморозити акварель з водою, то можна буде зробити кольорові статуї.
Консультація для батьків
“Як провести вихідні дні”
Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині.
Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім’ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.
Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?
По-перше, необідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим “культурно відпочивати”.
Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.
Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов’язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.
По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни – тому що це спілкування безцінне.
Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював “не з під палки” а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.
Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей “потрачений” час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.
Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання.
Консультація для батьків
“Граємось вдома”
Ви навіть не уявляєте собі, скільки різних скарбів є у Вашій квартирі. І всі вони допомагають розвивати дрібну моторику дитячих рученят, тактильну чутливість, пам’ять, мовлення, мислення. Не обов’язково скуповувати всі іграшки в магазині. Виявіть фантазію – і прості, доступні предмети стануть відмінними тренажерами для розвитку Ваших дітей.
Сірники, ватяні палички, гудзики, жолуді, каштани… Коли дитина грається із дрібними предметами (звичайно, під наглядом дорослих!), розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.
Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів та гудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому, всі ці предмети можна сполучити в одному малюнку. Починати краще із простих геометричних фігур – квадрата, трикутника, ромба, сонечка, а потім поступово ускладнювати гру. Із сірників, ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялинки, будь-які фігури, в яких є багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка потрібно зацікавити. Потім “мистецький твір” можна робити разом.
Навіть найменшим дітлахам буде корисно перебирати гудзики – витягати з коробочки і складати назад, нанизувати гудзики на мотузочку, робити намиста і браслети. Тільки при цьому мама повинна бути на сторожі! Як би малюк не взяв іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала, і є велика небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, насадіть гудзики різного кольору та розміру на тверду міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і рахунковим матеріалом, і наочним приладдям для вивчення кольорів, розміру та лічби.
Ігри із сірниками
Всі батьки люблять повторювати: “Сірники дітям – не іграшка!”. Правильно, звичайно. Тому що діти можуть що-небудь підпалити ненавмисне.
Але якщо поруч будуть мама або тато, то сірники можуть бути дуже цікавою іграшкою. Так уважає тато. Сьогодні він “У сірники” з Максом грає. Для початку він от яке завдання запропонував.
Утримай сірники.
Покладіть на стіл 5 сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями.
Тепер підніміть другий сірник двома вказівними пальцями. Тепер – третій двома середніми пальцями. потім четвертий – двома безіменники. І, нарешті, п’ятий – двома мізинцями. Хто упустив сірник, той залиш.
Сірникова картина.
Кожній дитині видайте сірники (скільки хочете – коробку, коробку на двох, коробочку на всіх). За командою учасники починають викладати із сірників картинку на тему, що задана ведучим. Це може бути своє ім’я, прізвище, зображення якої-небудь тварини, смішного сюжету (“Тато спить”, “Автоперегони”, “Троє поросят” тощо). Виграє той, хто впорався швидше (із більш простими завданнями), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картина (із більш складними завданнями). Скільки сірників?
Візьміть сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і запитайте в дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз знаходиться в коробці. Діти теж можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може тільки ведучий. Отже, тепер Ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьке число.
Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте кілька сірників. Нехай діти знов вгадують їхню кількість.
Сірникові коробки
Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використати в різних іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб, трикутник. Перемішайте кришечки і коробки. Попросіть малюків знайти і закрити пари.
Де мій гудзичок?
Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти в декілька рядів, як ящичи в комоді. Іграшкове цуценя принесло із собою гудзик (монетку, фішку, скріпку і т.д.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один з ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, в якому з ящиків знаходиться його гудзик. Місце, куди цуценя кладе гудзичок, постійно змінюється. Та й тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання чудово тренує зорову пам’ять та увагу дитини.
Ложки, чашки, миски, сковорідки
Маленьким дітям дуже хочеться піти на кухню. А бітькам це спричиняє безліч незручностей. Хоча, якщо до процесу поставитися з розумом, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. От, наприклад, всім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно вчити дитину понять “великий – маленький”. А на кухні – стільки можливостей! Тут і розмаїтність різних поверхонь (гладкі ложки, ополоники, миски, плошки та шорстка сковорода), і вивчення співвідношень “великий – маленький” (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не ввійде ополоник). А як весело стукати ополониками по каструлі або кришкою об кришку!
Тісто цілком можна використати як замінник пластиліну, адже це – чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше забруднює, і не буде нічого страшного, якщо дитина для картини з будь-якого підручного матеріалу – гудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузочок, ниток, дроту, насіннячок, гілочок тощо. Розминання тіста – цікаве і корисне заняття для малюка.
Крупи, сіль, кава, макарони теж знадобляться для “кухонної школи”. Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним пластом. Помалюйте самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрасна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює кілька хаотичних ліній. Коли дитина зрозуміє, що потрібно робити, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама, потім – малюк. Малювати можна все, що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, кола, забори, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри.
Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зернятка) можна використати для викладання картинок, так само як і із сірників, гудзиків і ватяних паличок. Придатна вона і для аплікацій. Пересипти крупу цікавіше за все в прозорий посуд, щоб було видно.
РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАЦЕЛЮБНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
Звичайно, виховати самостійну, організовану та працелюбну дитину неможливо лише в стінах дошкільного закладу. Адже особистий приклад батьків для дітей має величезне значення.
Пропонуйте в домашніх умовах посильні для дитини доручення, зокрема:
■ підтримувати порядок у своєму ігровому куточку;
■ поливати кімнатні рослини;
■ якщо сім’я тримає город, квітник, виділити для дитини грядку, де вона зможе посіяти городні культури;
■ допомагати мамі у хатній роботі — підмести підлогу, витерти пил, прибрати посуд зі столу;
■ мити чайний посуд, витирати його й акуратно ставити на місце.
Коли діти усвідомлять свої обов’язки та набудуть практичного досвіду, у них з’явиться впевненість у своїх силах та можливостях, готовність працювати. Вони із задоволенням виконуватимуть свої обов’язки, допомагатимуть молодшим братикам чи сестричкам. Спостерігаючи, як працюють дорослі, діти радо разом з ними прибиратимуть приміщення, пратимуть, готуватимуть, працюватимуть у саду і на городі. Дбайте про те, щоб знаряддя праці, якими будуть користуватися діти, відповідали їхнім силам і можливостям, а дитячу працю супроводжував оптимістичний, радісний настрій.
Для того, щоб діти любили працю, щоб вона поступово стала для них потребою, необхідні міцні трудові навички, які формуються лише у результаті повсякденного вправляння. Якщо набуті навички стануть сталими, а обов’язки усвідомленими, то їх систематичне виконання у дитячому садку переросте у звичку.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ
* залучати дитину до трудових справ сім’ї якомога раніше;
* за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов’язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
* не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов’язків;
* не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення; учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
* не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;
*не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;
* завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;
*не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.
Дуже важливо змалку привчити дитину до праці, виховати у неї елементарні трудові вміння і навички. Посильна праця поряд з грою задовольняє прагнення дитини до активної діяльності, самостійності, організованості, дає втіху і радість у повсякденному житті.
БАТЬКИ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично – корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
- виконувати різні фізичні вправи;
- правильно харчуватись;
- загартовуватись;
- спілкуватися з друзями;
- дотримуватися особистої гігієни;
- дотримуватися режиму дня;
- знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
ГІГІЄНА
1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.
Пам’ятка для батьків
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину: – перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу; – під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: – привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо); – виховувати слухняність, пошану до дорослих; – заохочувати висловлювати прохання; – навчати словам ввічливості. Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
Дорогою до садочка
Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні..
Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою.
Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу д о дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?
Беріть ініціативу у свої руки!
Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру Хто швидше добіжить до… того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу. У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом’ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка-а-а. І зраділа квітка-а-а!» І нехай спочатку це 5уде не дуже образно і складно — зате весело! Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються:
навесні — розпускаються бруньки, потім з’являються листочки; влітку все цвіте;
восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.
Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів — жовтий тощо. Словесний поєдинок.
За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Правила та рекомендації для батьків
Дошкільний заклад– це державна установа, яка забезпечує догляд, оздоровлення, розвиток, виховання та навчання дітей дошкільного віку. Спільно із сім’єю, дитячий садок приймає участь у вихованні малюка.
Педагоги закладу закладають всі самі найголовніші, найцінніші риси характеру майбутньої особистості. Знання, уміння, навички набуті в цьому віці залишаються на все життя. В дошкільному закладі дитина набуває перший соціальний досвід: навчається спілкуватися із ровесниками та дорослими людьми, які не є його ріднею.
Особливо важливо, що саме в цьому віці закладаються самооцінка та відчуття себе особистістю. Тому так важливо батькам, виконувати рекомендації педагогів та дотримуватися правил, прийнятих в дошкільному навчальному закладі.
До дошкільного закладу слід приводити та забирати дитину, в установлений час: з 7.00 до 8.00, щоденно, окрім вихідних та святкових днів. Своєчасний прихід в дитячий садок – необхідна умова правильної організації освітньо-виховного процесу. Забирати малюка повинні дорослі члени родини. Неповнолітні (діти до 16 років) не мають права забирати дітей. У непередбачених домашніх ситуаціях необхідно заздалегідь повідомити вихователів групи, що дитину приведуть пізніше вищезазначеного часу.
Батьки повинні передати вихователю дитину «із рук в руки», а ввечері, забрати дитину у вихователя «із рук в руки». У разі, коли батьки не в змозі особисто забрати малюка, вони мають повідомити вихователя групи.
Приводити дитину до дошкільного закладу потрібно чисту і здорову, охайно одягнену та відповідно сезону. Для дітей, які йдуть до молодших груп, особливу увагу варто звернути на навички самообслуговування, і перш за все, на уміння одягатися і роздягатися. Підбираючи одяг для дитини, слід уникати наявності на ній дрібних ґудзиків, кнопок, крючків, шнурків. Одяг не повинен бути надто великим, проте і не повинен сковувати його рухи. Не слід одягати на малюків тісних трусиків і плавок, а також тісних штанів.
Дитячий одяг має бути вільним, із натуральних тканин: бавовняним чи в поєднанні з віскозою, із легкої натуральної вовни. Особливу увагу необхідно звернути на носки та колготки – вони також мають бути із натуральних тканин, інакше стопи дитини будуть постійно вологими і холодними. Взуття малюка повинне бути легким, теплим, відповідати розміру ноги, легко зніматися і взуватися. Не бажане носіння комбінезонів.
Окрім того, одяг малюка має носити чіткі орієнтири «перед-спинка», а також більш зручну для одягання горловину чи застібку. Бажано, щоб у дитини на одязі був хоча б один карман, де б вона змогла носити свої «скарби». Не зайвим буде вашому малюку і достатня кількість носових платків.
Для створення комфортних умов перебування дитини в дошкільному навчальному закладі необхідно мати не менше двох комплектів змінної білизни: хлопчикам – шорти, колготки, трусики, дівчаткам – колготки, трусики. В теплу пору року – носки, гольфи; не менше двох комплектів змінної білизни для сну (піжама, пелюшка, клейонка). Вся білизна повинна бути промаркована і знаходитися в полотняних торбинках у дитячій шафі.
Щоб уникнути випадків травматизму, батькам слід перевіряти вміст карманів в одязі малюка на наявність небезпечних предметів ( ножиці, ножі, булавки, цвяхи, проволока, дзеркальця, скляні флакони, намистинки, ґудзики тощо).
У разі відсутності дитини в дошкільному закладі, з різних причин (хвороба, відпустка батьків чи вихідний день тощо), необхідно повідомляти вихователів групи або медичну сестру про причину.
Якщо дитина відсутня в дошкільному закладі більше трьох днів – батьки зобов’язані принести довідку від лікаря про задовільний стан дитини.
Оплата за харчування дитини в дошкільному закладі проводиться за фактичним перебуванням дитини в дошкільній групі до 20 числа кожного місяця. Оплачену квитанцію слід повертати вихователям групи.
Відчислення із закладу проводиться в разі пропущених дитиною двох місяців без поважних причин та несвоєчасної оплати батьками.
Батькам або особам, які їх замінюють категорично забороняється давати дітям та приносити в групу будь-які продукти харчування.
Не пропускати без поважних причин відвідування ДНЗ.
Не рекомендуємо одягати дітям прикраси із золота та срібла, давати із собою цінні, коштовні іграшки. Адміністрація дошкільного закладу, педагогічний та технічний персонал не несе відповідальності за ювелірні прикраси (золоті сережки, ланцюжки, хрести, підвіси тощо), які носять діти.
Педагоги готові поспілкуватися з Вами, батьками, вранці до 8.15 та ввечері після 17.00. В інший час педагог працює з групою дітей, і відволікати його не рекомендується.
До педагогів групи, незалежно від їх віку, слід звертатися на Ви, по імені та по батькові. Конфліктні спірні ситуації необхідно вирішувати за відсутності дітей. Якщо ви не змогли вирішити яке-небудь питання з педагогами групи, зверніться до завідувача.
Батьки зобов’язані відвідувати групові та загальносадові збори, виконувати рішення батьківського комітету групи та закладу.
Не з’ясовувати відношення з педагогами та технічним персоналом у присутності дітей. У разі виникнення будь-якого конфлікту звертатися до керівника закладу.
Правила та обов`язки батьків, діти яких відвідують дошкільний заклад
1. Поважати людську гідність і професійну честь працівників дошкільного навчального закладу. Виявляти до них повагу в присутності дитини.
2. Неприпустимо розмовляти в дошкільному навчальному закладі ненормативною лексикою та підвищеним тоном будь з ким – батьками, дітьми, працівниками.
3. Поважати гідність своєї дитини та інших дітей.
4. Виконувати рекомендації педагогічних та медичних працівників дошкільного навчального закладу щодо розвитку, виховання, зміцнення здоров`я дитини та її гігієни.
5. Своєчасно приводити дитину до дошкільного навчального закладу. Про можливе запізнення попереджати завчасно.
6. Про відсутність дитини через хворобу або сімейні обставини та прихід її після відсутності обов`язково попередити заздалегідь. Адже завідувач дошкільного навчального закладу затверджує меню та кількість дітей на харчування за даними попереднього дня.
7. Про відсутність дитини через інфекційне захворювання терміново повідомити в дошкільний навчальний заклад з метою термінової обробки групового приміщення та запобігання захворюванню інших дітей.
8. У шафі дитини мають бути гребінець та носова хустинка, а на верхньому одязі – петелька. Також у дитини раннього або молодшого дошкільного віку має бути змінне взуття та одяг, у дитини старшого дошкільного віку – за потреби.
9. Дитині заборонено приносити до дошкільного навчального закладу дрібні іграшки, монети, насіння рослин, гострі предмети та пігулки. Тому слід щодня перевіряти кишені дитини.
10. З метою збереження життя і здоров`я дітей, запобігання травматизму заборонено пересуватися на транспортних засобах територією дошкільного навчального закладу та приходити з будь-якими домашніми тваринами.
11. Приводити дитину до дошкільного навчального закладу в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру її ноги та санітарно – гігієнічним вимогам. З метою запобігання травматизму заборонено одягати дитині шльопанці, незручне взуття.
12. Приводити до дошкільного навчального закладу здорову дитину. Слід повідомляти вихователям про стан здоров`я дитини вдома, про будь-які падіння та ушкодження, а також скарги дитини на погане самопочуття.
13. Батьки або особи, які за їх дорученням приводять дитину до дошкільного навчального закладу, мають передати дитину вихователеві або працівникові, який приймає дітей у цей час.
14. Неприпустимо відправляти дитину до дошкільного навчального закладу саму, без супроводу дорослого. Ввечері вихователь зобов`язаний передати дитину батькам або іншій особі, яка за їх дорученням прийшла за дитиною.
15. Неприпустимо залишати дитину саму в приймальній кімнаті групового приміщення. Якщо запізнилися на ранкову гімнастику, слід дочекатися, коли діти вашої вікової групи повернуться, та передати дитину вихователеві.
16. Слід заздалегідь поінформувати вихователя про осіб, яким батьки доручають приводити дитину до дошкільного навчального закладу та забирати її з нього. За потреби таке доручення оформлюють письмово.
17. Вихователь не має права віддавати дитину неповнолітнім дітям та батькам у нетверезому стані. Лише за наявності письмової заяви батьків можна віддавати дитину іншим членам родини.
18. Вихователь та медична сестра оглядають дитину з метою своєчасного виявлення ознак захворювання (сипу, розчісувань, запалення очей тощо), нездужання (головний біль, хворе горло, слинотеча тощо),тілесних ушкоджень(синці, подряпини,гулі тощо). Якщо під час ранкового прийому у дитини виявлено ознаки захворювання, батьки зобов`язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
19. Ранковий туалет дітей потрібно робити вдома. Батьки мають приводити дітей до дошкільного навчального закладу чистими, охайно вдягненими
Рекомендації для батьків з організації оздоровчо – профілактичних заходів удома
Профілактика застудних захворювань та оздоровлення надзвичайно важливі для здоров`я та гармонійного розвитку дітей. Однак здійснювати їх слід не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома. Індивідуальні рекомендації складають для дитини з урахуванням порад лікаря – педіатра.
1. Відкоригуйте розпорядок дня у вихідні дні відповідно до розпорядку дня дошкільного навчального закладу.
2. Збільште в раціоні дитини кількість свіжих фруктів та соків.
3. Провітрюйте кімнату дитини перед сном або залишайте вікно привідкритим на ніч для доступу свіжого повітря до кімнати.
4. Привчіть дитину хоча б один раз на день полоскати горло 1%-вим йодно-сольовим розчином або відваром ромашки.
5. Влаштовуйте щодня зранку та увечері прогулянки тривалістю 2-5год.
6. Загартовуйте організм дитини : здійснюйте обтирання вологою рукавичкою, обливання рук та ніг. Нехай дитина ходить босоніж “вологою доріжкою” , змоченою 5%-вим йодно-сольовим розчином.
7. Пам`ятайте, що одяг дитини має відповідати сезону. За підвищення температури на вулиці поступово відкривайте різні зони тіла(ноги,руки) для дії повітря.
8. Давайте дитині полівітамінні комплекси за призначенням лікаря. Вони мають містити вітаміни А,D, групи В, та особливо вітамін С.
9. Робіть дитині масаж грудної клітки самостійно або запишіть до спеціаліста.
10. Систематично виконуйте з дитиною дихальні вправи з досвіду роботи дошкільного навчального закладу.
11. Доліковуйте залишкові явища будь-яких захворювань.
Духовно – моральне виховання дошкільників
Важливою складовою особистісного становлення дитини дошкільного віку є формування її духовно – моральної культури. Засади духовно – морального виховання складають моральні цінності і переконання, до яких відносять усталені в суспільстві уявлення про справедливість, чесність, ввічливість, чуйність, про норми та принципи людської життєдіяльності.
Дослідження вчених свідчать, що розпочинати виховання людини, її якостей та чеснот слід ще із дня зачаття. У давнину навіть існував кодекс поведінки вагітної жінки та ставлення до неї людей, які її оточували. Вважалося: «Якщо хочеш, щоб дитина була доброю, ласкавою, ніжною, спілкуйся з нею лагідними словами навіть тоді, коли вона ще в утробі». Саме в родині дитина отримує перші уроки моральності. Із допомогою близького дорослого вона вчиться диференціювати свої дії, опираючись на поняття «можна»- «потрібно»-«не можна»; «добре»- «погано», «добро»- «зло».
Не менш важливу роль у духовно – моральному вихованні дітей відіграє дошкільний навчальний заклад. Тому одним із першочергових завдань, які ми ставимо перед собою, є допомога батькам усвідомити, що насамперед родина має зберігати й передавати моральні й духовні звичаї та цінності, що були накопичені попередніми поколіннями, що і батьки несуть неабияку відповідальність за виховання дітей.
Ми виокремлюємо такі компоненти духовно-морального виховання дітей, як:
Інформативний
- ознайомлення вихованців з моральними нормами, якостями, основними християнськими чеснотами;
- Доведення до свідомості дітей їхнього значення для подальшого життя;
Мотиваційний
- виховання бажання дотримуватися моральної поведінки;
- стимулювання прагнення плекати в собі високі моральні якості та чесноти;
Поведінковий
- закріплення моральних норм і правил у поведінці дітей;
- визначення рівня засвоєння моральних норм та християнських чеснот на підставі спостереження за поведінкою дітей.
Формувати духовність маленьких українців на засадах християнської моралі, доброти, людяності, милосердя, чесності, працьовитості, на основі традицій, досвіду своєї родини та народу в цілому – основна мета духовно – морального виховання дошкільників. Тож перед батьками та педагогами постають наступні завдання:
- розкривати дітям неоціненне багатство, глибину народної мудрості, національних надбань через використання народного фольклору;
- поглиблювати знання про розмаїття народних свят, обрядів, традицій українського народу як духовної скарбниці наших пращурів;
- розширювати уявлення про сім’ю, рід;
- дотримання моральних та етичних норм спілкування з рідними та близькими людьми, однолітками;
- розвивати здатність до оцінювання та само оцінювання,критичного ставлення до власної поведінки, у своїх вчинках керуватися позитивним прикладом.
Основними формами роботи, яку ми проводимо з дітьми є:Заняття, бесіди, розв’язання проблемних ситуацій, ігри, свята й розваги. Набуті знання діти закріплюють під час самостійної діяльності . Результатом духовно – морального виховання дітей має бути засвоєння ними вічних цінностей: милосердя, співчуття, совісті, прагнення правди,добра.
Можна зазначити, що дошкільний період життя є визначальним для формування духовно – моральної культури особистості, адже саме в цьому віці дітям притаманна надзвичайна пластичність психіки та значна емоційна чутливість. Тож педагоги й батьки мають об’єднувати зусилля на шляху до цілеспрямованого й послідовного виховання свідомої особистості, якій притаманні високі духовно – моральні цінності.